ВАЛЮТНЕ КОТИРУВАННЯ (currency quoting) – визначення валютних курсів. Повне В.к. означає, що встановлюється курс покупця (bid) і продавця (offer).

У світовій практиці розрізняють пряме та зворотне котирування. У разі прямого котирування зазначають, скільком національним грошовим одиницям дорівнює одиниця (1, 10, 100, 1000 од.) іноземної валюти. У разі зворотного котирування – навпаки, скільком одиницям іноземної валюти дорівнює одиниця (1, 10, 100, 1000 од.) національної валюти.

Офіційні котирування гривні до іноземних валют Національний банк України встановлює як суму в гривні за 10, 100, 1000 і 10000 одиниць іноземної валюти.

Коли кажуть, що за умови котирування USD/UAH курс гривні підвищився, то це означає, що він був, наприклад, 8,00 грн., а став 8,10 грн. за 1 дол. США. При цьому купівельна спроможність гривні знизилася, а долара – зросла.

У разі, коли курс гривні був 8,10 грн. за 1 дол., а став 8,00, кажуть, що він знизився. При цьому купівельна спроможність гривні зросла.

При визначені та записі валютних курсів розрізняють валюту котирування і базу котирування. Валютою котирування є та іноземна валюта, курс якої визначають, а базою – валюта, з якою порівнюють дану грошову одиницю. Наприклад, у записі USD/UAH долар США є базою котирування, а гривня – валютою котирування.

На практиці частіше за все базою котирування є долар США. Однак для окремих валют – англійського фунта стерлінгів (GBP), євро (EUR), австралійського (AUD) і новозеландського доларів (NZD), долар США завжди є валютою котирування.

Джерело:

Науменкова С. В. Валюта і валютна політика / С.В. Науменкова, В.І. Міщенко. — К.: Знання, 2010. - 84 с.