ІПОТЕКА (mortgage) – вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета І. переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законодавством.

Предметом І. можуть бути один або кілька об’єктів нерухомого майна: 1) житлова та комерційна нерухомість; 2) земельні ділянки; 3) об’єкти незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору; 4) право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об’єкт нерухомого майна.

Джерела: 

1. Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ.

2. Про іпотеку // Закон України від 05.06.2003 № 989-ІV.