ПАРАМЕТРИЧНА МОДЕЛЬ НЕЛЬСОНА-СІГЕЛА
|

![]() |
|
ПАРАМЕТРИЧНА МОДЕЛЬ
НЕЛЬСОНА-СІГЕЛА (Nelson-Siegel parametric model) – параметрична модель, що була запропонована для побудови кривої безкупонної дохідності професорами Чарльзом Р. Нельсоном та
Андрю Ф. Сігелом у їх
спільній праці “Просте моделювання кривих
дохідності” (Charles
R. Nelson, Andrew F. Siegel (1987). Parsimonious modeling of yield
curves, Journal of Business, 60(4), pp. 473–489.). Модель дозволяє побудувати криву будь-якої
форми, що зустрічається на практиці. Кожен доданок у функції спот-ставок впливає на певний сегмент кривої дохідності (коротко-, середньо- та
довгостроковий), що додає моделі гнучкості. Ця модель добре підходить для опису
часової структури ставок за умови малої кількості цінних паперів, на основі
дохідності яких будується крива дохідності, а також дозволяє отримати гладку
форму кривої, яку можна використовувати в макроекономічних дослідженнях та для
оцінки фінансових інструментів. Модель Нельсона-Сігела
має такий вигляд:
Спот-ставки, що формують криву безкупонної дохідності,
побудовану з використанням моделі Нельсона-Сігела, є
ставками з безперервним нарахуванням відсотків. Для того, щоб перейти від спот-ставки з безперервним нарахуванням відсотків до
ефективної спот-ставки зі щорічним нарахуванням
відсотків, використовується така формула:
Умовні позначення:
|