Стара версія
Українська | English

Головна » Фінансовий моніторинг » Відповіді на запитання

Надання інформації Спеціально уповноваженому органу

21.09.2017

Запитання:

Відповідно до пункту 93 Положення № 417 інформація щодо кожної фінансової операції, яка надається спеціально уповноваженому органу в складі файла-повідомлення, підписується відповідальним працівником банку або працівником, уповноваженим відповідальним працівником банку, шляхом накладення електронного цифрового підпису за допомогою засобів накладення/перевірки електронного цифрового підпису, наданих Національним банком України та вбудованих у систему автоматизації банку. Чи має право уповноважений працівник банку підписувати файл-повідомлення про фінансові операції власним цифровим підписом, навіть у разі присутності відповідального працівника банку на робочому місці?

Відповідь:

У разі надання відповідальним працівником повноважень на підписання файлів-повідомлення про фінансові операції іншій особі ця особа має право підписувати зазначені файли-повідомлення, у тому числі в разі присутності відповідального працівника на робочому місці.

 

 

07.2011

Запитання:

Яку особу зазначати контрагентом під час надання банком Державній службі фінансового моніторингу України файла-повідомлення щодо фінансової операції із зарахування готівкових коштів на клієнтський рахунок у сумі, що дорівнює чи перевищує 150 000 грн. або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150 000 грн., якщо кошти надходять з банківських рахунків 2902, 2909 (як банку-отримувача, так і банку-платника) та перераховуються того самого або наступного операційного дня іншій особі?

 

Відповідь:

Відповідно до статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк зобов’язаний ідентифікувати відповідно до законодавства України: клієнтів, що відкривають рахунки в банку; клієнтів, які здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу; клієнтів, що здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунка на суму, що дорівнює або перевищує 150 000 грн., або на суму, еквівалентну зазначеній сумі в іноземній валюті; осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів.

 

Згідно з вимогами пункту 4 частини першої статті 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (далі – Закон), обов’язковому фінансовому моніторингу підлягає фінансова операція із зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 150 000 грн. або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентній 150 000 грн.

 

Водночас лише за сукупності не менше двох операцій (зарахування та подальшого переказу коштів іншій особі) такі операції відповідатимуть наведеній ознаці. Кожна з таких операцій окремо не підлягає фінансовому моніторингу. Разом з тим операція із зарахування коштів у готівковій формі є першочерговою і становить найбільший ризик щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Зазначеною нормою Закону не визначено особу, яка здійснює зарахування [власник рахунку або інша(і) особа(и)], та банку, який обслуговує ініціатора платежу.

 

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону фінансова операція – це будь-які дії щодо активів, здійснені за допомогою суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

 

 Учасниками фінансової операції є клієнт, контрагент, а також особи, які діють від їх імені або в їхніх інтересах (пункт 18 частини першої статті 1 Закону).

 

Слід зазначити, що згідно з пунктом 2 порядку заповнення форми № 2-ФМ "Реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу" Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, затвердженої наказом Державного комітету фінансового моніторингу від 26.08.2010 № 148, контрагент – це особа, яка є другою стороною фінансової операції, за якої між клієнтом і контрагентом відбувається передавання активів.

 

Таким чином, під час надсилання банком Державній службі фінансового моніторингу України файла-повідомлення про фінансову операцію банк насамперед має правильно визначити учасників цієї фінансової операції, зокрема, установити особу, яка є другою стороною цієї фінансової операції, за якої між клієнтом і контрагентом відбувається передавання активів, тобто є контрагентом.

 

Слід ураховувати, що внесення готівкових коштів до каси банку, що обслуговує ініціатора платежу, може здійснюватись особою, яка є представником клієнта [особою, яка діє на підставі довіреності; особою, яка виконує обов’язки (функції) згідно з трудовим договором (контрактом)], тобто в цьому випадку передаються активи через касу банку (або через транзитні рахунки 2902, 2909) клієнту шляхом унесення коштів на поточний рахунок. Отже, беручи до уваги те, що здійснюються дії щодо активів лише клієнта, то другою стороною фінансової операції, тобто контрагентом, у цьому разі є безпосередньо сам клієнт.

 

Якщо фінансова операція внесення готівкових коштів проводилася третьою особою через касу банку, який обслуговує ініціатора платежу, то в такому разі банк отримувача має визначити контрагентом безпосередньо ту особу, яка вносила готівкові кошти.

 

 

07.2011

Запитання:

Які саме учасники фінансової операції мають бути зазначені у файлі-повідомленні під час надання банком Державній службі фінансового моніторингу України інформації про фінансову операцію із зарахування на рахунок клієнта інкасованих коштів у сумі, що дорівнює чи перевищує 150 000 гривень, з рахунків 1005, 2902, 2909 цього самого банку/іншого банку за умови їх подальшого переказу того самого або наступного операційного дня іншій особі (код ознаки 1031/1032)?

 

Відповідь:

Національним банком України (лист від 04.04.2011 № 48-103/634-4584) доведена до відома банків інформація про те, що фінансові операції із зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі на суму, що дорівнює чи перевищує 150 000 грн. або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентній 150 000 грн., підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, якщо зарахування коштів на рахунок клієнта здійснювалося шляхом інкасації виручки.

 

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (далі – Закон) фінансова операція – це будь-які дії щодо активів, здійснені за допомогою суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

 

 Учасниками фінансової операції є клієнт, контрагент, а також особи, які діють від їх імені або в їхніх інтересах (пункт 18 частини першої статті 1 Закону).

 

Відповідно до пункту 1.2 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.05.2003 № 189 (далі Положення № 189), контрагент – це особа, яка є другою стороною фінансової операції (контрагентом може бути банк), за якою між клієнтом і контрагентом відбувається передавання активів.

 

Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону визначено, що об’єктом фінансового моніторингу є дії з активами, пов’язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять, за умови наявності ризиків використання цих активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників.

 

Під час надсилання банком до Державної служби фінансового моніторингу України (далі – ДСФМУ) файла-повідомлення про фінансову операцію банк насамперед має правильно визначити учасників цієї фінансової операції, зокрема, установити особу, яка є другою стороною цієї фінансової операції, за якою між клієнтом та контрагентом відбувається передавання активів, тобто є контрагентом.

 

Абзацом п’ятнадцятим пункту 5 розділу І Інструкції з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів у банківських установах в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.02.2007 № 45 (далі – Інструкція № 45), визначено, що інкасація коштів – це збирання та доставка інкасаторами згідно з укладеними з клієнтами договорами валютних цінностей1 клієнтів до каси банківської установи та у зворотному напрямку.

 

Разом з тим, аналізуючи фінансову операцію із зарахування на рахунок клієнта коштів у готівковій формі шляхом здійснення їх інкасації, слід ураховувати, що незалежно від того, які транзитні рахунки2, рахунки кредиторської3 та дебіторської заборгованості використовуються банком для відображення в бухгалтерському обліку таких фінансових операцій з подальшим їх відображенням за рахунками з обліку готівки та банківських металів, суть такої фінансової операції не змінюється, тобто на рахунок клієнта зараховуються інкасовані готівкові кошти загальною сумою за один операційний день, які є власними активами клієнта, для подальшого їх використання.

 

З огляду на зазначене фінансові операції із зарахування інкасованих готівкових коштів на рахунок клієнта здійснюються в кожному випадку щодо активів лише клієнта. Тобто, на всіх етапах проходження інкасованих коштів до моменту зарахування на поточний рахунок клієнта здійснюються дії щодо активів одного і того самого учасника фінансової операції – клієнта. Отже, другою стороною фінансової операції, тобто контрагентом у цьому разі є безпосередньо сам клієнт.

 

Також слід ураховувати, що підпунктом "и" пункту 6.13 Положення № 189 передбачено, що клієнт банку, якщо він є фактичним відправником та одержувачем активів, зазначається в реєстрі фінансових операцій як клієнт та як контрагент за цією фінансовою операцією. Що стосується вимоги підпункту "з" пункту 6.13 Положення № 189 відзначаємо, що вона застосовується щодо проведених касових операцій з готівковими коштами, за винятком інкасації коштів, яка здійснюється в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України.

 

Таким, чином, під час надання ДСФМУ інформації про вищезазначені фінансові операції у файлі-повідомленні щодо учасника - контрагента слід зазначати відомості про клієнта.

____________

1 Валютні цінності (кошти) – це матеріальні об’єкти, визначені законодавством України про валютне регулювання як засоби валютно-фінансових відносин (абзац п’ятий пункту 5 розділу І Інструкції № 45).

2 Транзитні рахунки – це рахунки, що використовують для обліку платежів на час до їх перерахування за призначенням згідно з нормативно-правовими актами або договорами (пункт 4 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280).

3 Кредиторська заборгованість – це сума зобов’язань банку юридичним і фізичним особам на певну дату щодо надання активів, послуг тощо (пункт 4 глави 1 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280).

 

  На початок сторінки